Специфіка фразеологічних одиниць у творах Остапа Вишні

Слід підкреслити, що видатний гуморист Остап Вишня широко використовував у своїх творах багатство української мови, зокрема фразеологічні одиниці.

Лексичні повтори та фразеологізми - дуже поширені й улюблені мовні засоби Вишні. Особливо насиченими фразеологізмами є "Мисливські усмішки" Остапа Вишні такі, як "робити стойку", "сидіти на хвості", "брати на мушку", "стояти нагону", "піднімати звіра", "вечірня зорька", "стояти на тязі").

Розмовну лексику і фразеологію можна вважати основою творів неперевершеного майстра українського гумору й сатири Остапа Вишні. Вона є органічним компонентом мовної палітри письменника і одним з важливих чинників ні з чим не зрівняної гумористичної сили творців цього видатного українського майстра слова. Для ілюстрації вищесказаного наведемо наступні приклади.

"От подивіться і скажіть, який із цих колгоспів матиме сало, а який із них, замість сала, плямкатиме губами, дивлячись, як перший їстиме сало?" ("Кукурудза і сало").

"Що ж вам іще сказати? Знайте найголовніше "Не святі горшки ліплять!" Захочете навчитися писати фейлетони, навчитеся, бо, ще раз підкреслюю, навчитися можна!" ("Отак і пишу").

Переважна більшість фразеологізмів вживається у творах відомого українського гумориста в переносному значенні, але разом з тим вони зберігають і пряме значення.

Нижче розглянемо детально окремо взяті фразеологічні одиниці, які представлені у творах цього письменника.

Фразеологізм "Подумаєш - Америка!" вживається автором на позначення "відкриття". В даному випадку чітко прослідковується своєрідна насмішка автора з тієї ситуації, про яку йде мова.

Іншою фразеологічною одиницею є "Це вам не "фунт ізюму"". У значення цього фразеологізму закладений зміст "не дрібничка".

Слід відмітити, що Остап Вишня неодноразово використовував у своїх гумористичних творах навіть фразеологізми - ситуації-прислів'я та приказки. Прикладами такого виду фразеологічних одиниць можуть служити зокрема наступні:

"І дома, мовляв, і замужем", "Гуртом, панове товариші, добре й батька бити", "Обіцянка, як кажуть, цяцянка, а дурневі радість". Особливістю цих трьох фразеологізмів, які одразу виступають в якості ситуацій-прислівїв, є те, що письменник до їхнього складу ввів вставні слова та звертання такі, як "мовляв", "панове товариші", "як кажуть". Введення до складу усталених фразеологізмів таких слів та словосполучень інтегрує фразеологічні мовні одиниці до розмовного мовлення. При цьому подібні прислівя краще сприймаються читачем і, в той же час, достатньо влучно передають прагматичне навантаження, закладене письменником у творі.

До вищезазначеного типу фразеологізмів належить також наступна фразеологічна одиниця: "Що ж ми, в бога теля з'їли, чи що? І ми на конкурс!". До цього типу відносимо також фразеологізм "Поспішиш - людей насмішиш", який зустрічається у творах Остапа Вишні.

Слід також відмітити, що доволі часто письменник у своїх творах навіть змінює фразеологізми, пристосовуючи їх до ситуації, тоді виникає каламбур: "... волосся подралося дубом", "не трать, куме, сили, сидіть уже на дні".

У багатьох випадках письменник змінює і пристосовує ситуацію фразеологізму до визначеного контексту твору. Так, приказку "Дивні діла твої, господи!" зустрічаємо у таких варіантах: "Дивні діла твої, хіміє", "Дивні діла африканські".

Крім того, Остап Вишня досить часто зміщує прислів'я у контексті, вдається до повного перефразовування фразеологізмів: "Краще сім раз горіти, як один раз удовіти", "А далі ми собі лежимо, а справа йде, як біля бабиного воза".

В одному з творів письменника зустрічаємо також наступний вислів: "Був сторож, і його як язиком злизало". До його складу входить усталений фразеологізм "як язиком злизало".

Майстер гумору надає нового звучання і крилатим висловам, змінюючи їх відтінки у значення: "Голос народу - голос божий", "Вашими устами глаголить сама істина", "Людина - я! Вільна! З усіма рівна. Не "тінь забутих предків, а людина".

Як зазначалося вище, Остап Вишня доволі часто вживав фразеологічні одиниці, надаючи їм своєрідного гумористичного відтінку. Викликають сміх рядки гуморески про формування "класової свідомості", особливо вживання автором суспільно-політичних термінів поряд з просторічним фразеологізмом: "Правда, неясна якась ще тоді була в мене класова свідомість. З одного боку - цілував барині ручку, а з другого - клумби квіткові їй толочив. Чистий тобі лейборист. Між соціалізмом і королем вертівся, як мокра миша".

Письменник, досконало володіє усіма засобами творення комічного. Це змішування "високого" та "низького" стилів; використання займенників середнього роду та дієслів у третій особі однини стосовно людини; іронія, вульгаризми, жартівливі народні прислів'я та приказки, комічні ситуації та події; застосування політичних та наукових термінів для зображення побутових явищ, повтори, підтекст.

Наприклад, жартівливі прислів'я, приказки, фразеологізми: "якатебе лиха година... потягла", "куди дірка дівається, як бублик їдять", "як муха дише", "велика... цабе", "роззявити рота", "хай воно йому сказиться!", "собача тропа", "душа в штанях", "як мокра миша" і подібні.

У творі письменника "Усипка, утечка, усушка й утруска" зустрічається поняття - "утечка", яке пояснюється Остапом Вишнею дуже дотепно, через омонімічні корені слів "тікати" і "текти" ("витікати"), приказки та фразеологічні звороти ("конем не наздоженеш", "лиха личина", "собака-шукач не наздожене") та інші комічні засоби.

Іншим твором Остапа Вишні, в якому представлені фразеологічні одиниці, є "Зенітка". Неповторний народний колорит гуморесці надають часто трансформовані автором фразеологізми, прислів'я та приказки: "по вітру розвіяв", "щоб і сліду не було", "один як палець", "за хазяїна правити", "чоловіче божий", "війна- ...рідне дєло", "медом частувати", "іродові душі", "царство небесне" і подібні.

Також в Остапа Вишні зустрічаємо усталений фразеологізм "триста років" у наступному уривку з твору "Пісочок": "Ми триста років і внутрішніх і зовнішніх... триста років под нозі всякого врага і супостата". Можемо відмітити, що використання даного фразеологізму вжито для того, щоб підкреслити вагомий вік особи, про яку йде мова у даному конкретному творі.

Досить часто у своїх творах Остап Вишня вдавався до обігрування фразеологічних мовних одиниць. Це може проілюструвати побудована на обігруванні фразеологізму і його компонентів усмішка Остапа Вишні "Ой ви, коні, коні воронії"'. Ось деякі контексти: "Далі, коли наблизились вибори.., в справу "вплутались" вороні коні-огоні, на яких з висвистом і прокатали виборці Петра Сидоровича!"; "Вороні коні - то нещастя!"; " - Хай бере вороних!.. Його тепер до облради обрали! Хай бере!"

Із вищезазначених прикладів видно, що базою фразеологізмів, які зустрічаються у творах Остапа Вишні, є усталені національні та навіть фольклорні звороти, які він піддавав обробці, додаючи введені фрази або навіть перефразовуючи. В одних випадках має місце лише зміна графічної чи фонетичної форми, а в інших навіть зміна семантичної структури разом з зміною відтінків значень.

Крім того, Остап Вишня сам створив ряд комічних виразів таких, як "дідів прогноз", "самостійний смітник", "екіпіровка мисливця", "доісторичний інструмент" та багато інших. Деякі з них навіть стали вживатися в певних колах суспільства.

Вишнівським кредо були гоголівські слова: "насмішки боїться той, хто вже нічого не боїться на світі...". Гумористична творчість письменника відбиває життя у різних проявах: "Ловіть, спостерігайте контрасти - і буде сміх!".

фразеологія український вишня творчий

 
Оригинал текста доступен для загрузки на странице содержания
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >