Перспективи розвитку інтеграційних процесів АСЕАН
Великі розміри ринку АСЕАН і кількість споживачів, а також його економічний потенціал є привабливими для інвесторів з огляду на можливість отримання прибутку. Однак важливе значення має те, чи інтеграція принесе стабільність і конкурентоспроможність регіону.
Саме тому поточний стан інтеграційних процесів у Південно-Східній Азії залежить від розв'язання таких основних проблем:
слабкість інституціональної основи для імплементації різних ініціатив;
відставання макроекономічних та монетарних координаційних заходів від інших форм кооперації і недостатня стабільність у регіоні;
відірваність регіональної інтеграції і внутрішніх реформ один від одного [22, 86].
Надходження ПІІ в Східну Азію сприяє регіональній економічній інтеграції. Основними інвесторами цього регіону є корпорації промислово розвинутих країн. Майже 56% обсягу ПІІ АСЕАН, який у 2014 р. загалом становив 63,3 млрд доларів США, було залучено із ЄС, Японії та США. Серед учасників АСЕАН за 2014 р. період найбільша частка залучених ПІІ із усіх джерел припадала на Сінгапур (40,0%), Таїланд (17,8%) і Малайзію (13,3%). Характерно, що економічні інтереси ЄС-15, США та Японії щодо експорту ПІІ зосереджені в економіці Сінгапуру, Малайзії та Таїланду.
Збільшуються ПІІ Китаю в економіку АСЕАН, переважно в обробну промисловість та фінансовий сектор Сінгапуру, В'єтнаму, Малайзії, загальний обсяг яких у 2000-2014 рр. становив понад 3 млрд доларів США. У ці самі галузі за цей період активно надходили ПІІ з Гонконгу (3,6 млрд доларів США) і Тайваню (4,7 млрд доларів США). Загалом із зовнішніх та внутрішніх джерел у економіку країн - учасниць АСЕАН - було залучено 417,5 млрд доларів США ПІІ за 2000-2014 рр., із них 78% припадало на Сінгапур, Таїланд і Малайзію.
Надходження ПІІ до країн Східної Азії, у т. ч. до АСЕАН, були нерівномірними, що зумовлено такими чинниками: коротким періодом стагнації кінця 80-х - початку 90-х років XX ст., пов'язаної з економічним спадом у світі; фінансовими кризами 1997-1998 рр. та 2007-2011 рр.; погіршенням світової економічної кон'юнктури на початку XXI ст.; наслідками терористичних актів у США (2001), що спричинило зниження обсягів інвестицій.
Пріоритетними галузями вкладення ПІІ в АСЕАН є торгівля, обробна промисловість, фінансове посередництво і послуги, частка яких у загальному обсязі в 2000-2014 рр. становила відповідно 30,4,20,3 і 7,3%. Вибір саме цих галузей для інвестування характерний як для країн конкуруючої тріади (США, СС, Японія), так і для країн - учасниць АСЕАН - у внутрішньорегіональному інвестуванні. Діапазон інвестиційних вкладень у 2000-2014 рр. становив: у галузі обробної промисловості АСЕАН - від 35,9 млрд доларів США (СС) до 1,2 млрд доларів США (США); у фінансове посередництво й послуги, у т. ч. страхові, - від 15,5 млрд доларів США (СС) до 5,9 млрд доларів США (Японія); у торгівлю - від 11,8 млрд доларів США (СС) до 2,6 млрд доларів США (країни АСЕАН). Із загального обсягу 62,9 млрд доларів США ПІІ, вкладених упродовж 1995- 2007 рр. у торгівлю АСЕАН, 44% припадало на Японію та Велику Британію. Сферою особливої уваги інвесторів ПІІ в АСЕАН є також електронна індустрія Малайзії та Сінгапуру, де частка ПІІ у цю галузь відносно загальної кількості залучених ПІІ у промисловість перевищує 50% [21, 61].
Особливість розширення інвестиційної зони АСЕАН полягає в перерозподілі ПІІ між країнами - учасницями Асоціації (рис. 2.1).
Так, у внутрішньорегіональному розподілі ПІІ АСЕАН, залучених із джерел його учасників, у 2014 р. переважали частки Малайзії - 40,1%, Таїланду - 27,0% та Індонезії - 11,7%, які були найбільшими імпортерами. Обсяг внутрішньорегіональних ПІІ АСЕАН у 2014 р. становив 9,5 млрд доларів США.
Найбільшими експортерами ПІІ всередині АСЕАН є Сінгапур - 76,1% та Малайзія - 11,5%. На ці дві країни припадало 87,6% всього внутрішньорегіонального експорту ПІІ АСЕАН, що, у свою чергу, свідчить про нерівномірність економічного розвитку країн - учасниць цього інтеграційного об'єднання.
Важлива умова надходження ПІІ в Східну Азію полягає в рефінансуванні прибутку від операцій філій ТНК за кордоном.
Відповідно до даних МВФ, частка реінвестицій у доходах від використання ПІІ у Гонконгу, Китаї та Філіппінах у 2014 р. становила 30-50%. Така висока частка забезпечувалась, по-перше, діяльністю ТНК у цих країнах, де функціональне використання ПІІ створювало прибуток для реінвестицій; по-друге, усталеними сприятливими умовами для бізнесу, які гарантували перспективу привабливості реінвестування.
Іншим способом розширення обсягу інвестицій є процеси транскордонних злиттів і поглинань (ЗІП), ініційовані корпораціями розвинутих країн. Для Східної Азії ці процеси посилилися після фінансової кризи 2011 р., а вартість ЗІП збільшилася з 16,7 млрд у 2011 р. до 31,7 млрд доларів США у 2014 р. Частка ЗІП в обсязі ПІІ країн Східної Азії збільшилася з 18% до 34% [20, 42].
Розширенню зовнішньої торгівлі та зростанню ПІІ в Східній Азії сприяють дві групи факторів. Найважливішими є внутрішні фактори, пов'язані з лібералізацією торговельного й інвестиційного режимів і вдосконаленням макроекономічного середовища, яке забезпечує відносно стабільний рівень цін, передбачувану бізнесову сферу, підтримку приватного сектору, добре розвинуту інфраструктуру, кваліфіковану, але відносно низькооплачувану робочу силу. До зовнішніх факторів належать суттєвий перегляд валютних курсів, особливо єни та долара в середині 80-х років XX ст. (подорожчання валют у нових індустріальних економіках щодо американського долара спричинило вивезення ПІІ із цих країн до інших держав Східної Азії); прискорений прогрес інформаційних технологій, який полегшив торгівлю та рух ПІІ завдяки зменшенню вартості зв'язку; зростання конкуренції між ТНК, частково пов'язане з політичною лібералізацією та дерегуляцією у багатьох країнах, що сприяло їхній глобальній діяльності і тим самим розширенню торгівлі та ПІІ.
Отже, Південно-Східна Азія є одним із найдинамічніших регіонів світу, її багатий досвід внутрішньорегіональної інтеграції є основою для майбутньої інтеграції в глобальну економіку.
Інтеграційний потенціал АСЕАН демонструє усталену тенденцію до зростання на основі використання переваг внутрішньо регіональної кооперації та поглиблення економічних зв'язків із країнами-сусідами.
Основними завданнями АСЕАН на перспективу є завершення формування зони вільної торгівлі, поліпшення інвестиційного клімату та посилення інвестиційного потенціалу, розбудова інституціональних структур.