Вступ

Економічний аналіз є прикладною економічною наукою та практичною діяльністю з відповідними системоутворюючими ознаками.

Економічний аналіз як прикладна функціональна наука тісно взаємоповязана із практикою: вивчає, розробляє, удосконалює методи отримання, обробки інформації про економічні явища та процеси, їх становлення та розвиток. Практика виступає:

) джерелом пізнання, адже існування економічного аналізу викликано потребами практики;

) основою пізнання, його рушійною силою - пронизуючи весь процес наукового пізнання, починаючи від емпіричного його рівня і до побудови абстрактних теорій, постійний рух від конкретного до абстрактного і у зворотному напрямі;

) фундаментальним спрямуванням (метою у загальному розумінні) - наукове пізнання відбувається не заради самого себе, а для забезпечення регулювання економічних явищ і процесів, їх розвитку, підсилення позитивних тенденцій та нівелювання негативів;

) складовою критерію істинності та цінності отриманого знання - перевірка знання на істинність є складним і неоднозначним процесом, враховуючи постійну динамічність економічного середовища.

Економічний аналіз поєднує наукові теорії, фундаментальні положення, принципи та методи, що пояснюють дослідницьку галузь суспільних відносин, а разом з нормативно-правовою базою формує теоретико-правові засади аналітичної діяльності. Постає питання дослідження стану економічного аналізу як практичної діяльності, а також можливості задовольняти інституційні запити, використовуючи результативну аналітичну інформацію.