Фактори і динаміка економічного росту

Певним своєрідністю відрізнялася в Норвегії формування капіталістичних економічних структур: пізніші терміни індустріалізації, її значна обумовленість потребами зовнішнього ринку, можливість домогтися вигідного положення на ньому своїх товарів і послуг.

Майже не беручи участь у територіальному розділі світу, Норвегія і без колоній завдяки виробничо-фінансових зв'язків до прибутків великих держав, стала частиною світової господарської системи. Вже наприкінці минулого - початку нинішнього століття на базі концентрації і централізації виробництва і капіталу виникли великі компанії, переважно експортного напряму, стали складатися фінансові групи.

У Норвегії низька економічна кон'юнктура і кризові явища спостерігаються з 2004 року, коли різко впали ціни на нафту, у зв'язку з переходом на енергозберігаючі технології. Протягом одного року внесок нафтової промисловості скоротився з 18,5% ВВП до 11%У наступні роки сильне збільшення видобутку нафти підняло цю цифру до 16 % ВВП, але, як стверджують фахівці в найближчому майбутньому видобуток нафти знову почне падати. Доходи від природного газу будуть заповнювати пробіл, принаймні, кілька років. Але чи буде відносно слабка нафтова частину економіки країни, в якій переважає державний сектор, достатньо сильною, щоб компенсувати нестачу коштів, коли почнеться звужуватися нафтовий сектор? Ці тривоги посилюються в останні роки різким погіршенням стану державних фінансів. Щедра бюджетно-податкова політика, прийнята урядом Робочої партії з метою пом'якшити труднощі спаду, призвела до зростання дефіциту державного бюджету до 12,5%. Розуміючи ці довгострокові труднощі, уряд у 2011. представив парламенту програму на 2016-2020 рр., в якій виклав стратегію їхнього усунення. Вона заснована на значне посилення бюджетно-податкової політики, стримування трансфертних платежів на користь інвестицій в інфраструктуру і загальний перенесення упору з державного сектора на приватний [11, c. 89].

Уряд Робочої партії проводило рестрективну політику. Після скорочення ВВП у 2010 році він зростав і в 2014 р. темпи його зростання наблизилися до 3 %. ВВП країни зріс на 1,2% у 2015 р. Зростання валового внутрішнього продукту з 2011 по 2014 року показано на малюнку 1.1.

Особисте споживання в 2014 р. було нижче рівня 2004 р. майже на 3%. Валові інвестиції значно поступаються показниками 2010 р. Імпорт в 2014 р. був нижче, ніж в 2004 р., на 3,5%, а обсяг виробництва й обробної промисловості - навіть нижче рівня 2003 р. Ця безрадісна картина скрадывалась лише завдяки видобутку нафти. Обсяг валових капвкладень показаний на рисунку 1.2.

Рівень інфляції поступово знижувався і в травні 2015 р. склав у річному вирахуванні 2,4%. Але рівень витрат на заробітну плату було далі помітно вище, ніж в інших країнах, хоча конкурентоспроможність норвезьких товарів у 2015р. на 11% перевищила рівень 2010 р.

Дефіцит державного бюджету по-, як і раніше великий -50 млрд. крон в 2015 р. До весни 2015 р. помітно знизився рівень процентних ставок, припинилося падіння зайнятості.

За перші п'ять місяців 2015 р. експорт склав 88 млрд. крон, а імпорт 60 млрд. крон. На нафту доводиться 43% всього норвежської товарного експорту.

Банківська криза в країні продовжується п'ятий рік, хоча найгірше вже позаду. Всі великі комерційні банки, крім "Ден Норске банк", опинилися в повній залежності від держави. Банківська криза почалася з драматичного падіння цін на нафту і поширився на всі інші сектори економіки [17, c. 73].

Відповідаючи на питання, що робить уряд у зв'язку зі швидким скороченням видобутку нафти, прем'єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брунтланд заявила англійської "Файненшел Таймс": "Уряд проводить політику, в якій податкові та структурні заходи розраховані саме на стимулювання економічного розвитку та зайнятості матеріальної економіці. Ми активно використовуємо державного бюджету для збільшення зайнятості, зміцнення приватного сектору та інвестування в область спеціальних знань та іншу інфраструктуру. Тепер, коли економіка вступила в період порівняно енергійного зростання, важливо зміцнити фінансове становище країни.

Дійсно, видобуток нафти у нас скоротитися через кілька років, але , враховуючи зростання видобутку газу, експлуатація норвежської шельфу як і раніше залишатися опорою економіки країни ще багато років у майбутньому. Тому збільшення виробництва на материку Норвегії допоможе зберегти збалансований зростання. Співвідношення витрат і конкурентоспроможності норвезької економіки значно покращилася, і перспективи материкової економіки зараз краще, ніж кілька років тому. Це означає, що ми стаємо менш залежними від нафти.