Стратегія економічного розвитку

Норвегія є однією з найзаможніших країн світу з доходом на душу населення, який сягає 76 450 доларів. Ця скандинавська країна також є одним із провідних експортерів нафти та газу.

Норвегія не змогла повністю уникнути глобального спаду, але ми були серед тих країн, які були найменш уражені кризою. Темпи зростання економіки на материковій частині Норвегії почали спадати на початку 2015 року після тривалого періоду економічного росту. Загалом торік ВВП збільшився на 2,4 відсотка в порівнянні з попереднім 2014 роком. Але це було обумовлено інерційністю економіки. Характерно, що в поквартальних показниках ВВП 2015 року фактично не змінився й лише в останньому кварталі відбувся спад на чверть відсотка. Спад темпів зростання головним чином був обумовлений зменшенням приватного споживання та інвестицій упродовж усього року, хоча це більше відчувалося в другій половині року, ніж у першому півріччі. Однак наприкінці року значно скоротився експорт, не повязаний із нафтою, відображаючи послаблення попиту на наших експортних ринках. Зростаючі державні витрати і інвестиції в нафтовий сектор штовхали нас в іншому напрямку [15, c. 61].

У першому кварталі 2015 року ВВП Норвегії скоротився на один відсоток у порівнянні з попереднім кварталом, коли спад становив 0,8 відсотка. Спад норвезької економіки все одно є помірним у порівнянні з темпами економічного падіння серед інших європейських країн. Для порівняння, від грудня 2014 року, коли почалася рецесія, темпи падіння американської економіки в першому кварталі 2015 року становили 6,1 відсотка. Наше доволі помірне падіння виробництва частково обумовлено високою активністю на норвезькому континентальному шельфі, який потребує як капіталу, так і продукції від наших виробників. Треба не забувати й про те, що активність нафтообслуговуючого сектора підтримується попитом з боку нафтогазової промисловості.

Стійкість норвезької економіки забезпечується не лише завдяки діяльності нафтогазового сектору. Норвегія у порівнянні з іншими країнами має більш потужний канал для проведення монетарної політики. У нас лише 5% іпотечних застав мають фіксовані процентні ставки. Тому зміна політики центральних банків має більший і швидший вплив на попит житла, ніж у багатьох інших країнах. Ми вже зараз можемо бачити певний позитивний вплив зменшення відсоткових ставок на сектор домогосподарства. Адже як кількість проданих будинків, так і ціни на житло зросли на початку року, і тому спад споживання предметів домашнього вжитку, здається, зупинився. Великий громадський сектор і сильні фіскальні стимули - це третя причина відносно незначного впливу фінансової кризи на економічну активність і зайнятість у Норвегії. Державний сектор становить 19% доданої вартості в економіці країни і 29% від загальної зайнятості. Для обмеження темпів економічного спаду також було застосовано деякі інші заходи. Переглянутий бюджет на 2015 рік більше спрямований на зростання, ніж у інших країнах. (Загальний обсяг фіскальних стимулів становить 3% материкового ВВП) [4, c. 154].

Монетарні заходи, перш за все, спрямовані на стабілізацію випуску валової продукції та рівня безробіття під час нинішньої глобального економічного спаду. Для того, щоб помякшити вплив кризи на норвезьку економіку, починаючи з жовтня минулого року, національний банк Norges Bank зменшив відсоткову ставку на 4,25%, до 1,5%. Згідно з прогнозом Norges Bank, на кінець 2015 року відсоткова ставка становитиме 1%.

Слід зазначити, що в Норвегії ефективність механізму реалізації монетарної політики. Восени 2014 року банки збільшили відсотки за кредити і стали менш охоче позичати гроші один одному. Це призвело до зростання відсотків по депозитах. Норвезькі банки зробили жорсткішими умови надання кредитів домогосподарствам і бізнесу. Ці заходи було вжито з метою збереження ліквідності банків і полегшення доступу для фінансування бізнесу і домогосподарств.

Зокрема, для поліпшення ліквідності у жовтні 2015 року міністерство фінансів дало згоду обміняти державні облігації на норвезькі боргові зобовязання загальним обсягом 350 млрд. норвезьких крон. При цьому строк погашення може становити до пяти років. Мета такого обміну - гарантувати довгострокове фінансування банків. Державні облігації можуть бути використані в якості застави або ж бути проданими. За цією схемою уже було здійснено обмін на суму 100 млрд. норвезьких крон.

На сьогодні норвезькі банки фінансово здорові. Але вони потребують зміцнення основного капіталу для того, щоб протистояти ослабленій економіці. Як відомо, зменшення доступу до позик призводить до ситуації, коли хороші промислові проекти і нормальна прибуткова діяльність зупиняється. Тому ми в лютому заснували державний фінансовий фонд з капіталом 50 млрд. норвезьких крон. Мета цього фонду - запропонувати основний капітал для зміцнення банків і поліпшення їхньої спроможності зберегти нормальну позикову діяльність. Банки, які отримують капітал з цього фонду, мають також погодитися на обмеження бонусних виплат і повністю утриматися від виплат бонусів керівникам, які заробляють понад 1,5 млн. норвезьких крон.

Крім цього, разом з державним фінансовим фондом у лютому ми заснували державний інвестиційний фонд на суму 50 млрд. норвезьких крон. Мета цього фонду - сприяти поліпшенню ліквідності ринку і встановленню справедливих ринкових цін через інвестиції у прибуткові акції підприємств, що базуються в Норвегії. Це також допоможе промисловим компаніям отримувати ресурси на ринку облігацій. Уряд також збільшив на 300 млн. норвезьких крон капітал у місцевих урядових фінансових агенціях. Крім цього, збільшено експортні гарантії на суму 60 млрд. норвезьких крон. Також для Eksportfinans діє спеціальна позикова програма на 30 млрд. норвезьких крон сприяння подальшому фінансуванню контрактів, які за призначенням відповідають експортним кредитам, що забезпечуються підтримкою.