Вступ

Мова - це передусім система систем різних мовних одиниць - звуків і фонем, морфем, лексем, словоформ, словосполучень і речень, кожну з яких вивчає певна галузь мовознавства - фонетика, лексикологія, фразеологія, морфеміка, морфологія, синтаксис. "Синтез різних вимірів функціонування мовних одиниць, - зазначає Н.Л.Іваницька, - найпослідовніше пізнається в синтаксичних структурах, що відображають складні стосунки між реаліями позамовної дійсності [18, с. 3].

Як відомо, специфіка мовомислення найповніше виявляє себе у синтаксичній організації текстів, оскільки, з одного боку, у створенні синтаксичних одиниць беруть участь усі мовні засоби нижчих рівнів, з другого - саме синтаксичні одиниці - речення - служать для формування і вираження думки, саме в них знаходять вияв прагнення і почуття, комунікативна функція мовлення здійснюється саме через посередництво синтаксичних конструкцій, які є носіями ментального простору індивіда, а тому синтаксис виступає щодо змісту головним організуючим і впорядковуючим фактором.

Синтаксис завершує вивчення мовних одиниць найвищого рангу - тих, які безпосередньо беруть участь у спілкуванні людей, - речень, фраз, надфразних єдностей, тексту. Саме в синтаксисі ми спостерігаємо тісний звязок мови з мисленням людини (мова є засобом формування, вираження і повідомлення думки, різних почуттів), мови і мовлення ("живого життя мови). Саме в синтаксисі знаходять свій вияв усі функції мови - комунікативна, номінативна, гносеологічна (пізнавальна), волюнтативна, естетична та ін.

Граматика, що складається з двох частин (морфології і синтаксису), вивчає закони, закономірності, правила побудови речень та одиниць тексту і є результатом великої й тривалої роботи людського мислення по впорядкуванню цих граматичних законів у певну систему.

Кожен народ витворив не лише словниковий склад мови, а й граматику, національну за формою, за законами сполучення слів і побудови речень. Тому синтаксис і вивчає, як підкреслюється в "Курсі сучасної української літературної мови за ред. акад. Л.А.Булаховського, - "загальні і характеристичні для даної національної мови особливості звязків між словами і типи обєднання їх у речення та вищі єдності тією мірою, якою вони мають суто мовні ознаки [3, с. 4].

Синтаксис української літературної мови - це багате надбання загальнонародної української культури. У різноманітних формах висловлення, що склались у чітку закономірну систему, він "відтворює історичні скарби мислення, переживань і почуттів, а отже, й мовні взаємини всіх поколінь українського народу. В цьому полягає внесок українського синтаксису в скарбницю загальнословянської та світової культури мовлення [20, с. 5].

Питання вивчення особливостей граматичної структури і функціонування складносурядних речень з єднальними сполучниками залишається відкритою в науковому плані.

Виходячи із вищесказаного, темою нашої курсової роботи було обрано "Особливості граматичної структури і функціонування складносурядних речень з єднальними сполучниками".

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що у багатьох творах українських письменників вживаються саме вищезазначені граматичні структури. При цьому, читаючи літературні твори українських письменників, читач на підсвідомому рівні засвоює особливості української граматики в цілому та українського синтаксису зокрема.

Обєкт дослідження - складносурядні речення з єднальними сполучниками.

Предмет дослідження - особливості граматичної структури і функціонування складносурядних речень з єднальними сполучниками.

Мета дослідження - виявити особливості граматичної структури і функціонування складносурядних речень з єднальними сполучниками.

Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:

визначити специфіку складносурядних речень;

проаналізувати класифікацію складносурядних речень;

дослідити особливості складносурядних речень з єднальними сполучниками;

розглянути розділові знаки між частинами складносурядного речення з єднальними сполучниками;

визначити смислові звязки між частинами складносурядного речення з єднальними сполучниками.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 
Оригинал текста доступен для загрузки на странице содержания
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >