Словозмінна категорія часу

Форми теперішнього часу

Теперішній час означає дію, що відбувається у момент мовлення або збігається з моментом повідомлення про неї.

Дієслова у теперішньому часі виражають:

  • а) дію, що збігається з моментом мовлення про неї ("Я пишу тобі знову, друже мій");
  • б) дію тривалу або постійну ("Споконвіку Прометея там Орел карає, що день боже довбе ребра й серце розбиває");
  • в) дію, що є властивістю істоти або предмета ("В селі встають рано").

Форми теперішнього часу утворюються приєднанням до основи теперішнього часу закінчень, які водночас є морфологічними показниками особи і числа для дійсного способу. Система змінних форм дієслова називають дієвідміннюванням.

І дієвідмінаОднинаМножинаІ-у (-ю) несу, питаю-емо (-ємо) несемо, питаємоІІ-еш (-єш) несеш, питаєш-ете (єте) несете, питаєтеІІІ-е(-є) несе, питає-уть (-ють) несуть, питаютьІІ дієвідмінаОднинаМножинаІ-у(-ю) мовчу, стою-имо (-им), -їмо (-їм) мовчимо, стоїмоІІ-еш (-єш) мовчиш, стоїш-ите (їте) мовчите, стоїтеІІІ-ить (їть) мовчить, стоїть-ать (ять) мовчать, стоять

Розрізняють два типи абсолютного вживання форм теперішнього часу: власне теперішній (актуальний теперішній) і невласне теперішній (неактуальний теперішній). Як зазначає І. Р. Вихованець, "власне-теперішній час вказує на дію або стан, які, збігаючись з моментом мовлення, майже не виходять поза межі цього моменту. Невласне-теперішній час позначає дії або стани, які, певною частиною збігаючись з моментом мовлення, одночасно стосуються і моментів, що передують мовленню, і моментів, що слідують після мовлення" [5, с. 93].

Невласне теперішній час має такі різновиди значень:

розширений теперішній час. Його дія збігається з моментом мовлення, а також відбувається до і після моменту мовлення: Я пишу курсову роботу. Споконвіку Прометея там орел карає (Т. Шевченко).

постійний теперішній час. Дія відбувається постійно - в момент мовлення, до нього, після нього: Дніпро впадає в Чорне море. Земля обертається навколо Сонця. Листопадом стеляться літа. (П. Перебийніс.)

абстрактний теперішній час. Дія не відбувається, а тільки мислиться як узагальнена в момент мовлення, до і після нього: Курчат рахують восени; Любиш кататися, люби і саночки возити; Сміття з хати не виносять; Коней на переправі не міняють (Народна творчість).

Дослідник С. І. Дорошенко це значення називає позачасовим. На його думку, "з ним дієслова вживаються переважно в науковому та офіційно-діловому стилях" [10, с. 143]. Значення розширеного та постійного теперішнього часу, на думку І. Р. Вихованця, "допомагає встановити контекст, передусім часові актуалізатори та різні семантичні конкретизатори" [5, с. 252].

Високою частотністю вживання відзначаються в аналізованому матеріалі речення, у яких вказівка на певні часові межі міститься в словосполученні типу протягом семи днів, не пізніше ніж через сім днів, понад пять днів, тобто подається чітко окреслений досить короткий часовий проміжок (певна кількість днів), напр.: Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо… (БК України, ст. 27); Проект закону про державний бюджет підлягає обовязковій публікації в газеті "Урядовий курєр" не пізніше ніж через сім днів після його подання Верховній Раді України (БК України, ст. 28); Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад пять днів (КЗпП України, ст. 48).

Часові актуалізатори, що є показниками теперішнього часу, можуть охоплювати також і більші часові проміжки: тижні, місяці, роки, напр.: При переведенні працівника на іншу постійну нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (КЗпП України, ст. 114); Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України Міністр фінансів України інформує Верховну Раду України про взяті бюджетні зобовязання… (БК України, ст. 46); За працівником, який створив винахід, корисну модель…, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження (КЗпП України, ст. 91); Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (ЦивК України, ст. 144).

Вживання часових детермінативів при дієсловах у формі теперішнього часу спричиняє в них переносне значення категорії часу (майбутнє або минуле), пор.: Іду до школи і зустрічаю директора (теп. час) - Минулого літа іду до школи і зустрічаю директора (мин. час) - Завтра іду до школи, зустрічаю директора і вирішую справу (майб. час).

Крім цього, теперішній час може мати і переносне значення, при якому він вживається в значенні майбутнього і минулого часів. Теперішній час у значенні майбутнього супроводжується часовими детермінативами (лексичними елементами з часовим значенням), які вказують, що дія відбуватиметься після мовлення (завтра, взимку, ввечері, субота, потім), наприклад: Влітку їду до батьків, а потім на конференцію; Чекаю тебе о сьомій вечора. Теперішній час у значенні минулого супроводжується або дієсловами минулого часу, або словами з часовим значенням (часовими детермінативами), які вказують, що дія відбувалася до моменту мовлення: Сидить батько кінець стола, на руки схилився (Т. Шевченко); Збірку поезій "На крилах пісень" Леся Українка друкує у 1893 році. Це так званий "історичний теперішній час" (лат. praesens historicum).

Вживання теперішнього часу для змалювання минулих подій з метою надання оповіді виразності і динамічності є важливим стилістичним засобом української мови, наприклад.: І мріялись мені далекі села: дівчата йдуть, співаючи, з ланів, клопочуться хазяйки невсипущі…; І мріялись мені росисті луки волинські: здалека чорніє ліс…, а туман на нього… тихим морем напливає… (Леся Українка).

 
Оригинал текста доступен для загрузки на странице содержания
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >